Великий Катехізис

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

Про молитву "Отче наш"

Четверте прохання

  1. Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
  2. Тут ми переходимо до розгляду питання про мізерність запасів і про необхідності нашого тіла та тимчасового життя. Тут воно висловлене у простій і стислій формі, одначе цей вислів охоплює дуже багато. Бо коли ви згадуєте і молитеся про хліб насущний, ви молитеся про все, що вам необхідно, щоб мати і користуватися хлібом насущним, і, з іншого боку, про захист від усього, що цьому перешкоджає. Тому ви мусите ширше розкрити не лише свої власні засіки, але розповсюджувати свої наміри на дальні ниви і на всю землю, яка родить нам хліб і усякий харч. Бо якби Бог не робив так, щоб усе це росло, якщо б Він не благословляв і не зберігав це на ниві, то ми ніколи б не змогли отримати хліба з печі чи поставити на стіл хоч щось.
  3. Коротше кажучи, дане прохання включає все, що стосується нашого життя у цьому світі, тому що лише для цього ми потребуємо хліба щоденного. Отже, для підтримання нашого життя ми потребуємо не лише того, щоб наше тіло мало харчі і одяг, і щоб задовольнялися інші його потреби, але також нам необхідно, щоб ми проводили наші дні у мирі і спокої, серед людей, з котрими ми живемо і спілкуємося у щоденних ділах, розмовах і всяких інших діях, коротше кажучи, [ми потребуємо] у всьому, що стосується як нашого побуту, так і стосунків з нашими ближніми, іншими громадянами і урядом. Бо там, де ці дві речі утискуються [перериваються і порушуються] і не розвиваються так, як це має бути, не настає також задоволення життєвих потреб, так що, врешті-решт, і життя не може підтримуватися.
  4. І дійсно, існує величезна потреба молитися за світську владу і уряд, як і за те, через що Бог зберігає для нас хліб щоденний і всі задоволення у цьому житті. Бо хоч ми прийняли від Бога усі блага удосталь, ми не були б здатні утримати хоч щось з них, чи використати їх успішно і щасливо, якщо б Він не давав нам постійного та миролюбного уряду. Бо де існують незгода, ворожнеча і війни, там люди позбавлені хліба щоденного чи, щонайменше, обмежені в ньому.
  5. Тому було б дуже правильно розмістити на гербі усіх добропорядних князів хлібний коровай замість лева чи переможного вінка, чи ж відчеканити його на монетах, щоб нагадати як їм [князям], так і їх підлеглим, що через їхнє служіння ми маємо захист і мир, а також, що без них ми не могли б споживати і берегти свій хліб насущний. Тому вони також за своє служіння гідні усякої шани, котру їм належить віддавати настільки, наскільки ми можемо, як тим людям, через котрих ми у мирі і в спокої користуємося всім, що нам належить, бо у протилежному разі ми не зберегли б ні фартинга. І, окрім того, ми також повинні молитися за них, щоб через них Бог міг дарувати нам більше благословень і благ.
  6. Нехай це буде стислим ескізним нарисом пояснення, яке показує, наскільки широко розповсюджується ця Заповідь на всі стосунки на землі. Насправді, про це кожна людина могла б піднести довжелезну молитву, багатослівно перераховуючи усе, що сюди входить, як, наприклад, коли ми молимо Бога дати нам харчі і напої, одяг, оселю і двір, і фізичне здоров'я, а такожщоб Він вчинив так, щоб зерно і плоди на нивах добре росли і зріли, даліщоб Він допомагав нам підтримувати наше домашнє господарство, щоб Він дав нам і зберігав для нас добропорядну дружину, дітей і служників, щоб Він давав нам можливість працювати, займатися своїм ремеслом чи тим, чим ми займаємося для процвітання в житті, щоб Він обдаровував нас добрими сусідами [ближніми], вірними друзями тощо.
  7. І також щоб Він дав імператорам, царям і усім станам, а особливо правителям нашої держави і радникам, суддям і урядовцям мудрість, силу і успіх, щоб вони могли правити добре і здолати турків, усіх ворогів; підлеглим і звичайним людям — покірність, мир, злагоду в їхньому житті [стосунках] один з одним.
  8. І, з іншого боку, щоб Він оберігав нас від усіляких негараздів, котрі можуть звалитися на наше тіло і наші засоби до існування, наприклад такі, як удар блискавки, град, пожежа, повінь, отруєння, епідемія, мор, війна і заколот, голод, хижі звірі, розбещені люди тощо.
  9. Все це належить добре пояснити звичайним людям, а саме що усі блага походять від Бога, і про отримання їх ми мусимо молитися.
  10. Але це прохання особливим чином спрямоване також проти нашого особистого ворогадиявола. Бо всі його думки і бажання зводяться до того, щоб позбавити нас усього, що ми маємо від Бога, чи зашкодити цьому. І він не заспокоїться лише тим, щоб чинити перепони і розвалювати духовну форму правління [духовний порядок], звівши душі на погибель своєю брехнею і підкоряючи їх своїй владі, але він також чинить перепони і шкодить міцності і стабільності усякого правління, зарівно як і іншим шанованим і миролюбним стосункам на землі. Тут він породжує величезну кількість сварок, убивств, заколотів і війн, а також блискавок і градів, щоб знищити зерно і худобу, щоб отруїти повітря тощо.
  11. Коротше кажучи, йому прикро, що кожна людина має шматок хліба від Бога і споживає його в мирі. І якщо б це було у його владі, а наша молитва [як засіб, що за своєю ефективністю займає перше місце після Бога] не перешкоджала йому, він не залишив би у полі ні колоска, а в доміні фартинга, та, він не залишив би нам життя ні на годину, особливо тим, хто має Слово Боже і хоче бути християнином.
  12. Бог хоче показати нам як Він піклується про нас у всіх наших потребах і вірно забезпечує нас також усім необхідним для існування у цьому світі.
  13. І хоч Він подостатком дарує все це навіть зіпсованим людям і відвертим покидькам, зберігаючи це все для них, все ж Він бажає, щоб ми молилися про ці речі, щоб ми могли визнати, що отримуємо їх з Його руки, і, таким чином, могли відчувати Його батьківську прихильність по відношенню до нас. Бо коли Він забирає Свою руку [позбавляє Своєї підтримки], ніщо, в кінцевому результаті, не може бути збережене, і це ми дійсно щоденно бачимо і випробовуємо.
  14. Скільки проблем у сучасному світі виникає у житті тих, хто невпинно пригнічує бідних і позбавляє їх хліба насущного, наприклад, з причини фальшивих грошей чи за рахунок щоденно зростаючого гноблення і загального зросту цін у торгівлі, у виробництві, обміні товарів і оплаті праці! Звичайно ж, все це ми повинні витримати і терпляче вистраждати. Але хай вони [ті, хто так чинить ] бережуться, щоб не втратити загальне клопотання про себе [клопотання Церкви], і будуть обережні, щоб це прохання Господньої молитви не опинилося спрямованим проти них.

Пошук у Книзі Злагоди