Тут ми переходимо до розгляду питання про мізерність
запасів і про необхідності нашого тіла та тимчасового життя.
Тут воно висловлене у простій і стислій формі, одначе цей
вислів охоплює дуже багато. Бо коли ви згадуєте і молитеся
про хліб насущний, ви молитеся про все, що вам необхідно,
щоб мати і користуватися хлібом насущним, і, з іншого боку,
про захист від усього, що цьому перешкоджає. Тому ви мусите
ширше розкрити не лише свої власні засіки, але розповсюджувати свої наміри на дальні ниви і на всю землю, яка родить
нам хліб і усякий харч. Бо якби Бог не робив так, щоб усе це
росло, якщо б Він не благословляв і не зберігав це на ниві, то
ми ніколи б не змогли отримати хліба з печі чи поставити на
стіл хоч щось.
Коротше кажучи, дане прохання включає все, що стосується
нашого життя у цьому світі, тому що лише для цього ми
потребуємо хліба щоденного. Отже, для підтримання нашого
життя ми потребуємо не лише того, щоб наше тіло мало харчі
і одяг, і щоб задовольнялися інші його потреби, але також нам
необхідно, щоб ми проводили наші дні у мирі і спокої, серед
людей, з котрими ми живемо і спілкуємося у щоденних ділах,
розмовах і всяких інших діях, коротше кажучи, [ми потребуємо] у всьому, що стосується як нашого побуту, так і стосунків
з нашими ближніми, іншими громадянами і урядом. Бо там,
де ці дві речі утискуються [перериваються і порушуються] і
не розвиваються так, як це має бути, не настає також
задоволення життєвих потреб, так що, врешті-решт, і життя
не може підтримуватися.
І дійсно, існує величезна потреба молитися за світську владу
і уряд, як і за те, через що Бог зберігає для нас хліб щоденний
і всі задоволення у цьому житті. Бо хоч ми прийняли від Бога
усі блага удосталь, ми не були б здатні утримати хоч щось з
них, чи використати їх успішно і щасливо, якщо б Він не давав
нам постійного та миролюбного уряду. Бо де існують незгода,
ворожнеча і війни, там люди позбавлені хліба щоденного чи,
щонайменше, обмежені в ньому.
Тому було б дуже правильно розмістити на гербі усіх
добропорядних князів хлібний коровай замість лева чи
переможного вінка, чи ж відчеканити його на монетах, щоб
нагадати як їм [князям], так і їх підлеглим, що через їхнє
служіння ми маємо захист і мир, а також, що без них ми не
могли б споживати і берегти свій хліб насущний. Тому вони
також за своє служіння гідні усякої шани, котру їм належить
віддавати настільки, наскільки ми можемо, як тим людям,
через котрих ми у мирі і в спокої користуємося всім, що нам
належить, бо у протилежному разі ми не зберегли б ні
фартинга. І, окрім того, ми також повинні молитися за них, щоб
через них Бог міг дарувати нам більше благословень і благ.
Нехай це буде стислим ескізним нарисом пояснення, яке
показує, наскільки широко розповсюджується ця Заповідь на
всі стосунки на землі. Насправді, про це кожна людина могла
б піднести довжелезну молитву, багатослівно перераховуючи
усе, що сюди входить, як, наприклад, коли ми молимо Бога
дати нам харчі і напої, одяг, оселю і двір, і фізичне здоров'я, а
такожщоб Він вчинив так, щоб зерно і плоди на нивах
добре росли і зріли, даліщоб Він допомагав нам підтримувати наше домашнє господарство, щоб Він дав нам і зберігав
для нас добропорядну дружину, дітей і служників, щоб Він
давав нам можливість працювати, займатися своїм ремеслом
чи тим, чим ми займаємося для процвітання в житті, щоб Він
обдаровував нас добрими сусідами [ближніми], вірними
друзями тощо.
І також щоб Він дав імператорам, царям і усім станам, а
особливо правителям нашої держави і радникам, суддям і
урядовцям мудрість, силу і успіх, щоб вони могли правити
добре і здолати турків, усіх ворогів; підлеглим і звичайним
людям — покірність, мир, злагоду в їхньому житті [стосунках]
один з одним.
І, з іншого боку, щоб Він оберігав нас від усіляких негараздів,
котрі можуть звалитися на наше тіло і наші засоби до
існування, наприклад такі, як удар блискавки, град, пожежа,
повінь, отруєння, епідемія, мор, війна і заколот, голод, хижі
звірі, розбещені люди тощо.
Все це належить добре пояснити звичайним людям, а саме що усі блага походять від Бога, і про отримання їх ми мусимо
молитися.
Але це прохання особливим чином спрямоване також проти
нашого особистого ворогадиявола. Бо всі його думки і
бажання зводяться до того, щоб позбавити нас усього, що ми
маємо від Бога, чи зашкодити цьому. І він не заспокоїться
лише тим, щоб чинити перепони і розвалювати духовну форму
правління [духовний порядок], звівши душі на погибель своєю
брехнею і підкоряючи їх своїй владі, але він також чинить
перепони і шкодить міцності і стабільності усякого правління,
зарівно як і іншим шанованим і миролюбним стосункам на
землі. Тут він породжує величезну кількість сварок, убивств,
заколотів і війн, а також блискавок і градів, щоб знищити
зерно і худобу, щоб отруїти повітря тощо.
Коротше кажучи, йому прикро, що кожна людина має шматок
хліба від Бога і споживає його в мирі. І якщо б це було у його
владі, а наша молитва [як засіб, що за своєю ефективністю
займає перше місце після Бога] не перешкоджала йому, він
не залишив би у полі ні колоска, а в доміні фартинга, та,
він не залишив би нам життя ні на годину, особливо тим, хто
має Слово Боже і хоче бути християнином.
Бог хоче показати нам як Він піклується про нас у всіх
наших потребах і вірно забезпечує нас також усім необхідним
для існування у цьому світі.
І хоч Він подостатком дарує все це навіть зіпсованим людям і
відвертим покидькам, зберігаючи це все для них, все ж Він
бажає, щоб ми молилися про ці речі, щоб ми могли визнати,
що отримуємо їх з Його руки, і, таким чином, могли відчувати
Його батьківську прихильність по відношенню до нас. Бо коли
Він забирає Свою руку [позбавляє Своєї підтримки], ніщо, в
кінцевому результаті, не може бути збережене, і це ми дійсно
щоденно бачимо і випробовуємо.
Скільки проблем у сучасному світі виникає у житті тих, хто
невпинно пригнічує бідних і позбавляє їх хліба насущного,
наприклад, з причини фальшивих грошей чи за рахунок
щоденно зростаючого гноблення і загального зросту цін у
торгівлі, у виробництві, обміні товарів і оплаті праці! Звичайно
ж, все це ми повинні витримати і терпляче вистраждати. Але
хай вони [ті, хто так чинить ] бережуться, щоб не втратити
загальне клопотання про себе [клопотання Церкви], і будуть
обережні, щоб це прохання Господньої молитви не опинилося
спрямованим проти них.